Янь П. Я. Формування міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу за жанрово-стильовим підходом

Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню, розробленню та експериментальній перевірці ефективності методики формування міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу за жанрово-стильовим підходом. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше: здійснено цілісне дослідження проблеми формування міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу за жанрово-стильовим підходом; розкрито сутність поняття міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу, потрактовану в річищі жанрово-стильової парадигми як здатність до ефективного діалогу і реалізації багатокультурного потенціалу вокальної музики у виконавській і педагогічній діяльності та спроможність створювати креативне багатонаціональне середовище задля результативної міжкультурної комунікації; обґрунтовано структуру міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу, що складається з трьох компонентів (світоглядно-мотиваційного, пізнавально-операційного, творчо-результативного); запропоновано модель методики формування міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу та розроблено стратегію її реалізації на засадах жанрово-стильового (генералізованого), компетентнісного і культурологічного (домінувальних) методологічних підходів і відповідних методичних принципів, в основу якої покладено низку педагогічних умов (системне впровадження жанрово-стильового підходу до фахової підготовки майбутніх викладачів вокалу, застосування міжпредметних зв’язків задля формування міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу на жанрово-стильовій основі, забезпечення жанрово-стильової різноманітності вокального репертуару); розроблено критерії (інтенційно-ціннісний, когнітивно-технологічний, креативно-продуктивний) із відповідними до змісту компонентів показниками сформованості міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу. Уточнено: систематизацію дефініцій стилю за їх контекстами (як фактора об’єднання або розмежування музичних явищ, як системи стійких ознак останніх, як багаторівневого та ієрархічного феномена, як перетину змістових і формальних атрибутів музичного артефакту, як рівноваги/незбалансованості інтеграції й диференціації); перелік методичних принципів (світоглядно-мотиваційної спрямованості, занурення в культуру, балансу світового і національного; інтелектуалізації освітнього середовища, міжпредметної координації, міжкультурного жанрово-стильового моделювання; культуровідповідності, спорідненості художніх культур, жанрово-стильової систематизації, міжкультурного вокального репертуару) і методів формування міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу. Подальшого розвитку дістав діагностичний інструментарій оцінювання сформованості міжкультурної компетентності майбутніх викладачів вокалу. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в можливості застосування його теоретичних положень і практичних результатів в освітньому процесі педагогічних і мистецьких закладів освіти, зокрема у фаховій підготовці майбутніх магістрів музичного мистецтва різних спеціальностей, а також у науково-дослідній роботі здобувачів третього рівня вищої освіти.