У дисертаційній роботі вперше на основі цілісного наукового аналізу процесу навчання української мови як іноземної (УМІ) здобувачів вищої медичної освіти обґрунтовано й розроблено концепцію вивчення засад словотворення з метою застосовування майбутніми лікарями набутих знань, вмінь та навичок у професійно орієнтованих комунікативних ситуаціях. Наявна тенденція комунікативного підходу до вивчення іноземної мови посилює увагу до практичної реалізації використання мовних ресурсів словотворення.
Аналіз наукових мовознавчих і лінгводидактичних праць засвідчив розбіжності не лише в підходах до репрезентації словотворення в межах курсу УМІ, а й у тлумаченні окремих базових понять словотвірної системи. Необхідність перегляду набору словотворчих засобів в чинних програмах і підручниках української мови для іноземних здобувачів вищої медичної освіти зумовлює відображення в навчальних матеріалах реального функціонування словотворчого інструментарію в медичному мовленні. У роботі уточнено значення базових понять дослідження й наведено авторські дефініції понять «словотвірний тип», «словотвірний гніздовий комплекс», обґрунтовано введення й розкрито сутність поняття «лексико-словотвірна компетентність (ЛСК) іноземного здобувача освіти».
Установлено, що проблема навчання словотворення на основному етапі курсу УМІ дотепер комплексно не вивчалася. Дослідження навчальнометодичного забезпечення вказаної дисципліни в медичному закладі вищої освіти (ЗВО) продемонструвало актуальність проблеми навчання майбутніх лікарів-іноземців професійно орієнтованої лексики засобами словотвору та засвідчило відсутність системного підходу до вирішення означеної проблеми.
Актуальності проблема дослідження набуває на етапі мовної підготовки майбутнього іноземного фахівця в медичній вищій школі із фокусуванням на підвищенні лексичної, насамперед, термінологічної компетентності студентів, що є важливим чинником опанування фаховою мовою.
Результативність процесу навчання іноземних студентів професійно орієнтованої лексики забезпечується актуалізацією словотвірного компонента мовної підготовки шляхом застосування розробленої в дисертаційному дослідженні методики. Визначальною характеристикою пропонованої методики є наскрізний системний формат навчання словотвору як одного з мовних рівнів у взаємозв’язку з іншими рівнями, зокрема, лексикологією.
Технологічним інструментом забезпечення реалізації методики став розроблений автором навчально-методичний словотвірний комплекс (НМСК), компонентами якого є «Частотний словник професійно орієнтованої лексики з медицини», «Словотвірний мінімум» та система тренувальних словотвірних вправ.
У дослідженні експериментально перевірено ефективність методики навчання іноземних здобувачів вищої освіти професійної медичної лексики за допомогою словотвірного інструментарію.
Ефективність запропонованої методики навчання доведено шляхом проведення педагогічного експерименту. У процесі експериментального дослідження, яке проводилося в три етапи (констатувальний, формувальний та контрольний), було застосовано такі методи, а саме: спостереження за вивченням і розумінням здобувачами вищої медичної освіти лексичних одиниць, тестування, експериментальне навчання, статистичне опрацювання й аналіз отриманих результатів експериментально-дослідницької роботи. За результатами порівняльного аналізу рівня сформованості ЛСК було з’ясовано, що на констатувальному етапі студенти-іноземці обох дослідних груп (контрольної – КГ та експериментальної – ЕГ) мали порівняно однаковий рівень лексико-словотвірних знань, вмінь та навичок. Аналіз результатів після формувального педагогічного експерименту та застосування авторської методики навчання словотвору дозволив встановити підвищення рівня показника навчальної діяльності за когнітивно-нормативним критерієм у здобувачів ЕГ в середньому на 14.8 %, КГ – на 5.8 %; також, зріс показник рівня ЛСК за діяльнісно-нормативним критерієм у респондентів ЕГ в середньому на 14 %, в КГ на 5 %; за діяльнісно-комунікативним критерієм: відповідно, на 41 % в ЕГ і на 27.5 % в КГ. Отже, можна стверджувати, що рівень сформованості ЛСК іноземних здобувачів вищої освіти вищий ЕГ на 10.5 %, ніж у КГ.
