Брендель О. І. Судова експертиза відео-, звукозапису: теоретичні та організаційні засади

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 –Право (Галузь знань 08 – Право). – Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України. – Харків, 2024. Дисертаційна робота присвячена розробці теоретичних, методичних і криміналістичних рекомендацій призначення та проведення експертизи відео-, звукозапису. Зазначено, що експертиза відео-, звукозапису (із галузі знань, що вивчає спеціальну групу особливих слідів, а саме сліди звуку чи відеозображення), порівняно з іншими галузями та підгалузями криміналістики, переживала складний етап становлення та швидкого нарощування науково-прикладного потенціалу в умовах науково-технічного прогресу. Встановлено, що від започаткування фоноскопічна експертиза зароджувалась як мовознавча-лінгвістична експертиза, коли експерти-лінгвісти сприймали мовлення особи на слух; визначали певні особливості вимови, дикції, наявність діалектів, загальну стилістику розмови тощо та на підставі цього робили висновок про належність голосу та мовлення тій чи іншій особі. З розвитком техніки та фізичних методів фіксації й сприйняття звукових сигналів, на перший план виходять інструментальні акустичні методи дослідження. Доведено, що в історії фоноскопії можна виокремити три важливих етапи: винахід пристроїв запису і відтворення звуку; винахід пристроїв візуалізації усного мовлення; перенесення опису звуку з вихідної (матеріальної) в цифрову (комп’ютерну) форму.