Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – «Право». – Національнаакадемія внутрішніх справ, Київ, 2024.
Дисертація є одним із перших в Україні комплексним монографічним дослідженням, в якому реалізовано практичний підхід до розроблення кримінологічних засад запобігання втягненню молоді у вживання наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів в Україні з визначенням шляхів розв’язання низки праксеологічних проблем.
Автором запропоновано кримінологічну методику запобігання втягненню молоді у вживання наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів, яка включає в себе узагальнену міжнародну, іноземну та вітчизняну практики, кримінологічну характеристику стану і тенденцій такого втягнення, осіб-злочинців та детермінантів, на основі чого розроблена система заходів запобігання на різних кримінологічних рівнях (загальносоціальний, спеціально-кримінологічний, індивідуально-профілактичний) з урахуванням віктимологічної складової (віктимологічний).
Надано поняття втягнення молоді у вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів під яким слід розуміти певні дії, що вчиняються суб’єктом кримінального правопорушення з будь-яких мотивів і пов’язані з безпосереднім впливом на особу віком від 14 до 35 років з метою викликати у нього рішучість взяти участь у вживанні наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. На основі такого визначення здійснено класифікацію видів втягування у вживання наркотиків, які проявляються у вигляді дій пов’язаних: із застосуванням втягувачем щодо жертви психологічного, фізичного, психологічного і фізичного насильства.
Надано наукове обґрунтування стадій втягнення молоді у вживання наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів (способів впливу на жертву з метою сформувати в нього рішучість взяти участь у вживанні наркотиків): підготовча (підбір жертви, яку можна залучити до вживання наркотиків, створення в неї зацікавленості до вживання, послаблення контролю за власними діями); безпосереднього вчинення – застосування одного з видів втягування (фізичне, психічне; психолого-фізичне шляхом обіцянок, обману, погроз тощо); приховування (перешкоджання отриманню інформації про втягнення, надання завідомо неправдивої інформації, спотворення самого втягнення) з метою вибору або розроблення ефективних заходів запобігання на кожній із них або відмежування від протиправних діянь, учинених потерпілим за власною ініціативою.
