Єфіменко В. С. Принцип субсидіарності у сфері публічної служби України: адміністративно-­процедурний аспект

Дисертаційне дослідження є самостійною кваліфікаційною науковою працею, присвяченою аналізу змісту принципу субсидіарності, його функціональних властивостей, особливостям його застосування в комплексних багаторівневих системах, дослідженню еволюції його розвитку, а також його місцю та значенню у сфері публічної служби України, в тому числі, в межах інституту адміністративної процедури. У Розділі І «Історіографічні, теоретико-­методологічні засади функціонування принципу субсидіарності» було проведено аналіз літератури з тематики дослідження та здійснено її поділ на два основні напрямки, а саме на вітчизняну та західноєвропейську. На підставі порівняння означених груп встановлено, що стан наукового опрацювання проблеми західноєвропейськими дослідниками на декілька десятків років випереджає їх вітчизняних колег, які отримали можливість звернути увагу на принцип субсидіарності лише після отримання Україною незалежності. Простежено становлення концепції субсидіарності, яка походить із соціального вчення католицької церкви та розвинута богословами і Папами Римськими в посланнях до вірян протягом першої половини ХХ століття, до перенесення принципу у правовий вимір.