У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення впливу способу сівби й густоти рослин на ріст та розвиток рослин квасолі звичайної і формування нею врожаю. Визначено, як впливають досліджувані технологічні прийоми на фотосинтетичну й симбіотичну продуктивність культури. Проведено аналіз економічної та енергетичної ефективності запропонованих технологічних моделей вирощування квасолі, удосконалено сортову технологію її вирощування на основі оптимізації просторового та кількісного розміщення рослин на площі.
Проведено огляд та узагальнення наукової літератури вітчизняних та зарубіжних авторів щодо перспектив виробництва квасолі в Україні та світі, впливу генетичних особливостей сорту, способу сівби та густоти рослин на формування рівня насіннєвої продуктивності та якість врожаю. Визначено, що все ще недостатньо вивчено як реагують сучасні сорти квасолі звичайної на зміну просторового та кількісного розміщення рослин в конкретному регіоні вирощування, що є актуальною виробничою проблемою та потребує наукового вирішення.
Аналіз результатів проведених досліджень засвідчив суттєвий вплив на ріст і розвиток рослин квасолі генетичних особливостей сорту, технологічних чинників, що були поставлені на вивчення та гідротермічних умов впродовж вегетації рослин. Тривалість вегетаційного та міжфазного періодів визначалась, переважно, сортовими та метеорологічними умовами. Найдовший період вегетації (88–90 діб) був у рослин сорту Білосніжка, найкоротший (80–82 діб) – у сорту Славія.
Зміна погодних та технологічних умов вирощування впливала також на інтенсивність лінійного росту рослин, наростання якого відмічали до настання фенологічної фази фізіологічної стиглості насіння. Максимальну висоту рослини формували за сівби широкорядно (45 см), дотримуючись густоти 400–500 тис. шт./га – 52,4–59,8 см.
Відмінності просторового і кількісного розміщення рослин квасолі обумовлювали зміни в процесі формування на них кількості генеративних органів. Максимальну кількість плодоелементів відмічено за широкорядної сівби і густоти рослин 400–500 тис. шт./га – 33,6–46,1 шт./рослині квіток та 11,6–14,6 шт./рослині бобів.
Наростання площі листкової поверхні на рослинах відбувалось до настання фенологічної фази наливу зерна. В зазначений період максимальну площу листя сорти квасолі Білосніжка (55,1 тис. м2 /га), Рось (52,5 тис. м2 /га) та Славія (50,8 тис. м2 /га) формували за сівби широкорядним способом (45 см) та густоти рослин 600 тис. шт./га.
Динаміка формування ЧПФ впродовж вегетації квасолі звичайної мала виражений синусоїдний характер з двома піками максимуму: перший, у період «сходи–3-й трійчастий листок» – 9,03–11,79 г/м2 /добу, другий, у період «цвітіння–утворення зелених бобів» – 8,41–10,83 г/м2 /добу. Позитивно на формування ЧПФ впливала сівба квасолі широкорядним способом. Найбільш продуктивним в активні періоди нагромадження ЧПФ був сорт Білосніжка.
Максимальну продуктивність за обсягами нагромадження сухої речовини – в межах 7,21–8,23 т/га у фазі фізіологічної стиглості насіння забезпечувала технологічна модель, що передбачала сівбу квасолі широкорядним способом та густотою рослин 600 тис. шт./га.
Найсприятливіші умови для формування максимальної насіннєвої продуктивності квасолі – у межах 2,72–3,24 т/га складались за технологічної моделі, що передбачала сівбу широкорядним способом (45 см) та густотою рослин 600 тис.шт./га.
Найбільш якісний склад насіння квасолі звичайної забезпечували посіви, сформовані за умови її сівби з міжряддями 45 см і густотою 400 тис. шт./га. Найвищий вміст клітковини – 5,09 %, крохмалю – 35,64 %, жиру – 2,89 %, магнію – 0,97 г/кг та міді – 10,21 мг/кг містило насіння сорту Білосніжка. На аналогічному варіанті насіння сорту Славія найбільше містило сирого протеїну – 24,38 %, заліза – 75,26, цинку – 30,61 мг/га та кальцію – 2,63 г/кг. Максимальний збір сирого протеїну (0,75 т/га) забезпечив сорт квасолі Білосніжка за широкорядної сівби та густоти рослин 600 тис. шт./га.
В умовах Лісостепу Правобережного України на чорноземі типовому малогумусному вирощування квасолі звичайної сортів Білосніжка, Рось та Славія є економічно ефективним. Вищу економічну ефективність забезпечував широкорядний спосіб сівби, застосування якого порівняно з аналогічними варіантами за звичайної рядкової сівби забезпечувало приріст чистого прибутку на 22,6–30,0 %, рівня рентабельності – на 20,0–40,0 %. Максимальний чистий прибуток у 50732 грн за рівня рентабельності 168 % та собівартості 1 т насіння 934 грн отримано за вирощування квасолі сорту Білосніжка широкорядним способом (45 см) й густотою рослин 600 тис. шт./га. За такої технологічної моделі одержано і найвищий вихід загальної енергії з урожаєм – 57316 МДж/га за рівня Кее = 3,74.
