Дисертаційна робота Калинова О.О. присвячена актуальній проблемі підвищення продуктивності соняшника в умовах східного Лісостепу України шляхом оптимізації системи живлення та стимуляції росту рослин з використанням сучасних біологічних препаратів. Актуальність дослідження зумовлена недостатнім рівнем реалізації біологічного потенціалу культури соняшника в Україні, незважаючи на позитивну динаміку зростання врожайності. Однією з причин цього є недостатнє використання потенціалу ґрунтів, незбалансоване живлення та вплив абіотичних стресів. Метою дослідження було теоретичне обґрунтування та експериментальне вивчення впливу різних варіантів передпосівної обробки насіння та позакореневих підживлень з використанням бактеріальних, мікоризоутворюючих препаратів та стимуляторів росту на ріст, розвиток, продуктивність та якість насіння високоолійного скоростиглого гібриду соняшника Аврора АМ в умовах східного Лісостепу України.Дослідження проводились протягом трьох років, що дозволило комплексно оцінити вплив застосованих препаратів в різних погодних умовах. В роботі використано комплекс методів польових, лабораторних та статистичних досліджень для отримання об'єктивних результатів.
В анотації дисертації підкреслюється, що одним з перспективних напрямків підвищення врожайності соняшника є застосування стимуляторів росту, мікоризоутворюючих та бактеріальних препаратів. Ці біологічні засоби здатні покращувати живлення рослин за рахунок більш ефективного залучення поживних елементів ґрунту, фіксації атмосферного азоту, підвищення стійкості до стресових факторів та покращення загального стану рослин.
В ході досліджень було встановлено, що передпосівна обробка насіння сприяла підвищенню польової схожості. Найбільш статистично значуще підвищення схожості спостерігалося при обробці насіння препаратами Мікофренд, сумішшю Мікофренду з «ПМК-У», а також сумішшю Мікофренду, «ПМК-У» і БлекДжеку. Завдяки покращеній польовій схожості та збереженості рослин, відмічалася більша густота рослин перед збиранням у варіантах з обробкою насіння. Найвищий показник густоти рослин перед збиранням (47,4 тис. шт./га) був зафіксований у варіанті обробки насіння сумішшю всіх досліджуваних препаратів у поєднанні з позакореневими підживленнями, що на 5,6 % перевищувало контроль.Дослідження показали, що передпосівна обробка насіння препаратами на основі гумінових речовин, мікоризних грибів та бактерій сприяла кращому росту та розвитку рослин на ранніх етапах, що призводило до подовження окремих фаз росту та вегетаційного періоду в цілому. Позакореневі підживлення також позитивно впливали на розвиток рослин, покращуючи живлення та нівелюючи абіотичні стреси.
Найбільші показники площі листків та площі листової поверхні посівів соняшника в різні фази розвитку були відзначені у варіанті поєднання передпосівної обробки насіння сумішшю Мікофренду, БлекДжеку і «ПМК-У» з трьома позакореневими підживленнями сумішшю БлекДжеку з комплексними добривами Jiva MIX. У цьому варіанті площа листової поверхні посівів під час фаз 61-ї та 80-ї мікрофаз була значно вищою порівняно з контролем.
Сумарний фотосинтетичний потенціал (ФПП) та ФПП за окремі фази росту також були найвищими у варіанті поєднання передпосівної обробки насіння трьома препаратами та трьома позакореневими підживленнями. Приріст сумарного ФПП у цьому варіанті склав майже 15,0 % порівняно з контролем. Варто зазначити, що погодні умови суттєво впливали на показники ФПП протягом досліджуваних років.
Аналіз структурних елементів врожаю показав, що найвищі показники діаметра кошика, кількості насінин у кошику та їх маси були досягнуті у варіанті поєднання передпосівної обробки насіння сумішшю Мікофренду, БлекДжеку і «ПМК-У» з трьома позакореневими підживленнями. Кількість насінин у кошику в цьому варіанті була на 11,4 % більшою, повнота запилення квіток – на 6,1 %, а маса насінин у кошику – на 14,0 % вищою порівняно з контролем.
Дослідження підтвердили, що вплив досліджуваних факторів на біологічну врожайність насіння соняшника був більш вираженим, ніж на насіннєву продуктивність однієї рослини. Оптимізація передпосівної обробки насіння та проведення підживлень сприяли як підвищенню маси насіння з кошика, так і збереженню більшої кількості рослин до збирання врожаю.
Найвища біологічна врожайність насіння соняшника (2,82 т/га, що на 21,6 % вище контролю) була зафіксована у варіанті поєднання передпосівної обробки насіння сумішшю всіх досліджуваних препаратів та трьох позакореневих підживлень. При цьому суттєвої різниці у врожайності між варіантами з двома та трьома підживленнями не спостерігалося.
Встановлено, що передпосівна обробка насіння сумішшю Мікофренду, БлекДжеку і «ПМК-У» забезпечувала перевагу за врожайністю насіння у всі роки досліджень. Щодо позакореневих підживлень, спостерігалися певні відмінності в залежності від погодних умов.
Аналіз збору олії показав, що найвищий показник (1,331 т/га) був досягнутий у варіанті передпосівної обробки насіння сумішшю всіх препаратів та двома по
