Суттєве виснаження ґрунтів сільськогосподарського призначення
внаслідок інтенсифікації галузі рослинництва призвело до зниження деяких
елементів живлення рослин до 60 разів, що потребують відновлення за
рахунок удобрення ґрунтів.
Особливу увагу привертає підвищення рівня удобрення ґрунтів
мінеральними добривами та використання нових хімічних засобів, зокрема
десикантів, та інше за умов вирощування сільськогосподарських культур, у
тому числі і соняшнику, що помітно підвищує техногенне навантаження на
ґрунти сільськогосподарського призначення.
У зв’язку з цим виникає потреба у постійному контролі за міграцією
токсикантів, зокрема важких металів та десикантів в системі ґрунти –
продукція рослин для прогнозованої якості виробленої продукції.
З одержаних результатів досліджень виявлено певний вплив
мінерального удобрення ґрунтів на польову схожість посівів соняшнику.
Зокрема при висіванні 75 000 схожих насінин соняшнику на гектар польова
схожість насіння становила 86,7-92,0 %. Найвищу польову схожість насіння
мали варіанти удобрення N45P90K45, N45P45K90 та N45P45K45 + вапнування, а
найменшу – з контрольного варіанту без внесення добрив.
Зміна співвідношення NPK добрив за вирощування соняшнику певною
мірою вплинула і на його урожайність. Так, за удобрення ґрунтів N45P45K45
врожайність соняшнику в середньому за 2022-2024 роки склала 2,20 т/га.
Підвищення у два рази аміачної селітри у варіанті (N90P45K45) суперфосфату
3
подвійного (N45P90K45), калію хлористого (N45P45K90) та у варіанті (N90P90K90)
спостерігалося збільшення врожайності на 20,4%, 6,0%, 10,4% та 60,4%
відповідно.
У результаті удобрення сірого лісового ґрунту N45P45K45 валове
надходження важких металів (Pb, Cd, Zn, Cu) склало 20400,9 мг/га унаслідок
підвищення у два рази норми внесення аміачної селітри (варіант N90P45K45),
суперфосфату подвійного (варіант N45P90K45) та калію хлористого (варіант
N45P45K90) виявлено підвищення надходження цих речовин до ґрунтового
середовища на 17,5%, 45,2% та 23,9% відповідно.
Нашими дослідженнями встановлено, що вміст Pb, Cd у вегетативній
масі був вищим за ДР у 2,65 рази, 2,1 рази, тоді як у насінні соняшнику був
нижчим за ДР у 5,47 рази, 9,0 рази відповідно.
У продукції переробки квіткового нектару соняшнику (бджолиного
обніжжя) виявлено нижчий вміст Pb у 1,75 рази, Cd у 7,85 рази, Zn у 1,38
рази та Cu у 1,47 рази порівняно з допустимими рівнями.
Вміст нітратів у насінні соняшнику, вирощеного на сірих лісових
ґрунтах, становив 32,2 мг/кг. У продуктах переробки насіння соняшнику
вміст нітратів не перевищував ДР, однак був дещо іншим і складав: у фусі –
24,5 мг/кг, що було на 23,9% менше, ніж вміст нітратів у насінні соняшнику,
а у шроті – 60,2 мг/кг, що було на 46,5% більше, ніж у насінні соняшнику.
Одержані результати досліджень показали, що за урожайності
обмолоченої вегетативної маси соняшнику 47 ц/га (у повітряно-сухій масі) з
сірого лісового ґрунту виноситься з одного гектару площі 62040 мг – Pb, 1034
мг – Cd, 65800 мг – Zn та 41360 мг – Cu.
За врожайності насіння соняшнику 21 ц/га спостерігається винесення з
сірого лісового ґрунту Pb – 182,7 мг/га, Cd – 231 мг/га, Cu – 2625 мг/га та
Zn – 12810 мг/га.
Винесення важких металів нектаром соняшнику (мед) з ґрунту склало
по Pb – 2880 мг/га, Cd – 180 мг/га, Cu – 7440 мг/га та Zn – 36840 мг/га.
Аналізуючи інтенсивність винесення важких металів квітковим пилком
4
соняшнику з сірого лісового ґрунту, необхідно зазначити, що з площі одного
гектара з цією продукцією видаляється Pb – 2565 мг/га, Cd – 1215 мг/га, Cu –
15300 мг/га та Zn – 32400 мг/га.
Щодо валового винесення продукцією соняшнику (вегетативна маса,
насіння, квітковий пилок, нектар) з сірого лісового ґрунту важких металів
слід зазначити, що даний показник склав по Pb – 11,83 г/га, Cd – 1,56 г/га,
Zn – 108,2 г/га та Cu – 106,3 г/га.
