Дисертаційна робота присвячена вивченню ефективності
фіторемедіації радіоактивно забруднених ґрунтів забруднених внаслідок
аварії на Чорнобильській АЕС.
Наукова новизна результатів досліджень полягає у дослідженні вмісту
радіонуклідів (137Cs, 40K, 232Th та 226Ra) у дерново-підзолистому ґрунті за
різної інтенсивності його використання в рослинництві. Уперше досліджено
інтенсивність накопичення радіонуклідів (137Cs, 40K, 232Th та 226Ra) у
вегетативній масі та насінні нектаропилконосних рослин (буркун білий,
розторопша плямиста, головатень круглоголовий, еспарцет піщаний, фацелія
пижмолиста та люпин вузьколистий) та визначено інтенсивність
накопичення цих радіонуклідів у продуктах переробки бджолами квіткового
пилку нектаропилконосних рослин – бджолиному обніжжі. За результатами
наукових досліджень проведено екологічну та економічну оцінку
фіторемедіації дерново-підзолистого ґрунту за вирощування
нектаропилконосних рослин.
Ґрунтовий покрив Полісся вирізняється різноманітністю, що
обумовлено вологим і помірно м’яким кліматом, варіативністю хімічного
складу і гранулометричною структурою ґрунтотворних і підстилаючих порід.
До цього додаються добре розвинений макро- та мікрорельєф,
нерівномірність рівня залягання ґрунтових вод, різноманітність рослинного
покриву, а також відмінність у ступені впливу господарської діяльності
людини.
У вступній частині кваліфікаційної наукової праці обґрунтовано
актуальність теми дослідження, визначено мету та завдання, описано наукову
новизну і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі проведено детальний аналіз вітчизняних і
закордонних літературних першоджерел з досліджуваної теми. Вивчено
вплив радіаційного навантаження на ґрунти Полісся та розглянуто заходи
щодо підвищення безпеки ефективності їх використання у сучасному
землеробстві. Висвітлено особливості забруднення ґрунтів радіонуклідами,
проаналізовано способи їх очищення від радіаційного забруднення.
У другому розділі проаналізовано ґрунтово-кліматичні умови за
досліджувані роки (2021-2024 рр.), встановлено вплив опадів та
температурного режиму під час вегетаційних періодів на зростання та
розвиток нектаропилконосних рослин. Описано й проаналізовано
гідротермічні показники за роки проведення досліджень. Охарактеризовано
нектаропилконосні культури (буркун білий, головатень круглоголовий,
розторопша плямиста, фацелія пижмолиста, люпин вузьколистий, еспарцет
піщаний та вика яра) та методику проведених досліджень.
У розділах експериментальних напрямків дисертаційного дослідження
описані результати досліджень щодо інтенсивності накопичення
радіонуклідів вегетативною масою, насінням та квітковим пилком
нектаропилконосних культур, вирощених в умовах Полісся Північного
України на дерново-підзолистому ґрунті.
Обґрунтовано еколого-економічну ефективність. Дослідження за
темою дисертації проводили упродовж 2021-2024 років на дерновопідзолистому ґрунті в умовах Житомирської області, Коростенського району.
