У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та вирішено важливе наукове завдання щодо розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у процесі професійної підготовки.
У першому розділі «Теоретичні основи розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України» розглянуто формування та розвиток медіаграмотності майбутніх офіцерів у наукових дослідженнях вітчизняних зарубіжних вчених, розкрито її сутність, структуру і зміст.
Визначено, що медіаграмотність офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України – це професійно важлива особистісна властивість, що охоплює мотивацію до підвищення свого рівня медіаосвіченості, свідоме ставлення і зацікавленість медіатекстами, знання історії та ролі медіа, видів інформаційного впливу, уміння здійснювати пошук необхідної інформації, аналізувати медіаповідомлення, оптимально використовувати медіаресурси, протистояти маніпуляціям та дезінформації. Її складовими є особистісний, пізнавальний та діяльнісний компоненти.
У другому розділі «Науково-методичні засади розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у процесі професійної підготовки» подано методику виконання дослідження, визначено критерії, показники та рівні розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил, з’ясовано стан розвитку цієї професійно важливої властивості, обґрунтовано педагогічні умови її розвитку в курсантів у процесі професійної підготовки.
Визначено критерії (особистісно-мотиваційний, пізнавально-когнітивний і діяльнісно-результативний) та рівні (низький, середній і високий) розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів. За результатами констатувального етапу експерименту виявлено, що переважна більшість майбутніх офіцерів має недостатній рівень розвитку медіаграмотності.
Визначено й обґрунтовано педагогічні умови розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у процесі професійної підготовки: забезпечення майбутніх офіцерів базовими знаннями медіаграмотності та інформаційної безпеки; використання засобів неформальної освіти (дистанційних та онлайн- курсів, вебінарів), покликаних розширити уявлення курсантів про значення медіа та специфіку оцінювання змісту медіаповідомлень; упровадження інтерактивних технологій навчання для відпрацювання навичок пошуку, відбору інформації у медіатекстах для участі в обговореннях з професійних питань; застосування дослідницького методу для набуття курсантами досвіду протидії дезінформації, негативному інформаційно-психологічному впливу. Для системної організації роботи щодо розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів запропоновано використовувати структурно-функціональну модель, що містить цільовий, технологічний і результативний блоки.
У третьому розділі «Організація і результати формувального етапу експерименту» подано зміст і методику впровадження педагогічних умов розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у процесі професійної підготовки, результати формувального етапу експерименту, а також методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо розвитку цієї професійно важливої властивості.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано педагогічні умови розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України у процесі професійної підготовки; удосконалено діагностичний апарат для з’ясування стану розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки завдяки використанню критеріїв (особистісно-мотиваційного, пізнавально-когнітивного і діяльнісно-результативного), відповідних їм показників та характеристики рівнів (високого, середнього, низького); уточнено сутність поняття «медіаграмотність офіцера Військово-Морських Сил Збройних Сил України»; подальшого розвитку набули наукові уявлення про зміст і структуру медіаграмотності майбутніх офіцерів, а також особливості її розвитку шляхом моделювання цього процесу і розроблення відповідної структурно-функціональної моделі.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: розроблено методичні рекомендації науково- педагогічним працівникам щодо розвитку медіаграмотності майбутніх офіцерів у процесі професійної підготовки, в яких запропоновано використовувати засоби неформальної освіти, зокрема дистанційні та онлайн-курси, вебінари для розширення уявлень курсантів про значення медіа і специфіку оцінювання змісту медіаповідомлень.
Передбачено впровадження інтерактивних технологій навчання та системи дослідницьких завдань для відпрацювання у курсантів навичок пошуку, відбору інформації у медіатекстах.
Отримані результати дослідження можуть бути використані в системі професійної підготовки майбутніх офіцерів Військово-Морських Сил Збройних Сил України та інших сил сектору безпеки й оборони.
