Британський композитор Едвард Елгар (1857–1934) належить до тих митців, які активно привертали до себе увагу дослідників (а також виконавців та слухачів) і протягом свого життя, і після смерті. Причин такої зацікавленості науковців можна визначити щонайменше дві: непересічна художня цінність написаної Е. Елгара музики та його особливий статус – і як першого успішного британського композитора-симфоніста, і також як першого майстра, хто з часів Г. Перселла отримав визнання і в Британії, і за її межами. На сьогоднішній день музикознавче висвітлення творчості митця є досить ґрунтовним та включає численні різножанрові роботи з різними дослідницькими задачами: монографії M. Kennedy, M. Hurd, I. Parrot та D. McVeagh, статті цих же дослідників, присвячені окремим проблемам вивчення творчості композитора; дисертація L. Meadows, що висвітлює вплив творчого методу Р. Вагнера на формування Е. Елгара; праці Ch. E. McGuire, J. Butt та B. Adams, сфокусовані на особистості митця, в тому числі на ставленні до релігії та відповідного кола образів; ряд статей, в яких розглядається роль Е. Елгара як офіційно-імперського композитора – E. Pucciarelli; R. Cowgill, D. Heckert, Ch. E. McGuire; дослідження сприйняття музики Е. Елгара в різних країнах за авторства A. Padgett та A. Thomson; дослідження, спрямовані на вивчення певних частин оркестрової спадщини майстра: J. Rushton, де розглядаються оркестрові твори до Першої симфонії (1908 р.), та C. Mark, в якому описано часовий проміжок з 1910 р. і до смерті митця. Втім, в цьому корпусі відсутня робота, яка б чітко та послідовно відстежувала творчу еволюцію митця та надавала б її періодизацію, хоча б в одній жанровій сфері. Разом з тим, докладне вивчення оркестрових партитур Е. Елгара дозволяє зробити висновок, що двочастинний поділ його оркестрового доробку, який випливає з останніх двох згаданих робіт, не є відповідним суті його музики. Отже, обʼєктом дослідження обрано композиторський доробок Е. Елгара, предметом – творча еволюція Е. Елгара, розглянута як втілення композиторських пошуків на матеріалі оркестрових творів. Мета дослідження – розкрити спрямованість композиторських пошуків митця на різних етапах його творчої еволюції на основі оркестрових творів Е. Елгара.
У дослідженні використані наступні методи: історико-типологічний, історико-еволюційний, жанровий, стильовий, структурно-композиційний, драматургічний, музично-мовний та компаративний.
У Першому розділі дисертації звернено увагу на парадоксальність творчої особистості Е. Елгара, котра полягає в кількох особливостях його біографії. Пропонується наукова концепція поділу творчої еволюції майстра в сфері оркестрових жанрів на чотири взаємоповʼязані етапи, які визначено як етап спроб, етап успіху, етап реалізації та етап переосмислення.
У Другому розділі визначено особливості еволюції митця в оркестрових творах перших двох етапів.
Третій розділ присвячено аналізу двох партитур, що склали третій етап еволюції оркестрових творів композитора, приналежних двом концептуальним жанрам – Першій симфонії (1908) та Скрипковому концерту (1910). Цей етап, що за своєю роллю є центром тяжіння, кульмінацією, до якої і спрямовано всі попередні пошуки митця, визначено в роботі як етап реалізації.
Четвертий розділ вміщує аналіз трьох творів, що становлять останній етап, етап переосмислення. Це – Друга симфонія (1911), Симфонічний етюд «Фальстаф» (1913) та Віолончельний концерт (1919). Суттєві відмінності цих трьох партитур одна від одної та від опусів попередніх етапів дозволяють встановити відповідність цього етапу першому – за ознакою активної різноспрямованої пошукової роботиУ Висновках підведено підсумки дослідження, окреслюється «еволюційна крива» оркестрових творів Е. Елгара в чотирьох еволюційних етапах (пошук власного стилю – його віднайдення – кристалізація – пошук шляхів оновлення), намічено перспективи подальшого дослідження.
Ключові слова: Едвард Елгар, Нове англійське музичне відродження, композитор, мислення, романтизм, ХІХ – початок XX століття, пізньоромантичний стиль, Ріхард Вагнер, мистецька освіта, еволюція, стильові константи, композиторський пошук, творчий досвід, творча особистість, оркестрове письмо, скрипка, техніка письма, фактура, програмність, автокоментар.
