У дисертаційній роботі на основі партитур композицій проаналізовано хід розвитку хеві-металу від його становлення наприкінці 1960-х до 2018 року. Поруч з цим, задля глибшого висвітлення елементів відповідного розвитку в дисертації окреслено послідовні музичні впливи, які також відіграли значну роль у еволюції відповідного жанру.
Систематизовано ключові схожості між субжанрами важкої музики, які у своїй сумі демонструють системність та цілісність хеві-металу як окремого напрямку.
Проаналізовано розвиток хеві-металу як контркультурного феномену не тільки у музичній індустрії, а також соціокультурне відображення частини тогочасного суспільства, його несприйняття мейнстрімності та бажання до нового творіння, неподібного до попередніх, усталеніших зразків, наприклад культури Гіппі в США, розвиток якої припав на середину 1960 рр.
Разом з цим, описано процес трансформації важкої музики до мейнстріму в декількох етапах, на кожному з яких всередині хеві-металу один із субжанрів здобував широкої популярності, що відстежується на прикладах трансляцій композицій в радіоефірах та на телебаченні, зокрема американському каналу MTV. Відповідно, на кожному з цих етапів з’являвся новий, екстремальніший субжанр, який прагнув шокувати слухачів, або повернути важку музику назад до андеграунду, вважаючи цей стан своєрідним «Золотим Часом» жанру.
Важливе місце посідає розгляд кожного окремого субжанру водночас як елементу в системі хеві-метал музики (його зв’язки з попередніми субжанрами, культурницькі запозичення з інших сфер музики чи загальної культури) і як окремого яскравого аспекту зі своїми особливостями та відмінностями. Такий розгляд складає ціліснішу картину розвитку важкої музики і особливо чітко викристалізовує унікальність кожного з субжанрів всередині системи хеві-металу.
Значну увагу надано питанню виникнення хеві-металу, яке містить декілька вимірів, зокрема:
- Музичний, який пояснює композиційні запозичення та впливи, на основі яких формувався новий жанр.
- Контркультурний, який окреслює феномен темної чи химерної тематики у текстах композицій та окремих музичних елементах.
- «Вимір випадковості», який, завдяки тогочасній музичній журналістиці зіграв роль найменування відповідного жанру і без якого музичний феномен, котрого називають «хеві-метал», або не відбувся під відповідною назвою, або не відбувся взагалі.
У дослідженні, окрім контркультурного виміру, проаналізовано загальну культурну сферу, що є важливим під час опису розвитку важкої музики в європейських державах, особливо екстремальних субжанрів, наприклад блек-металу (Black Metal) в Норвегії та Швеції, які справедливо вважаються крайніми проявами екстремальної музики через заклики у текстах і відповідних діях, наприклад підпаленні церков у 1990 рр. Без розуміння загального культурного виміру відповідних держав у той чи інший історичний час, відповідні феномени не можуть бути вичерпно пояснені. Разом з цим, своє місце посідають інші чинники, зокрема географічно-кліматичні особливості, економічний стан, розвиток технологій комунікації, тощо.
Розвиток хеві-металу для зручності дослідження диференційовано на два етапи:
- доекстремальний, у якому описано становлення нового жанру наприкінці 1960 рр. як відмінного від вже, відносно, популярної рок-музики та її культури, формування головних відмінностей від відповідної культури в час розквіту субжанрів рок-музики в 1970 рр., вихід на передній план у музичній контркультурі хеві-металу як окремого незалежного жанру в перших двох третинах 1980 рр. У цьому періоді описано хеві-метал першочергово як феномен британської музичної тривалої традиції, яка досягнула свого апогею на початку 1980 рр., створивши своєрідну «школу», яка увійшла в історіографію як «Нова Хвиля Британського Хеві-Металу» («New Wave of British Heavy Metal»). Вплив британської сцени доволі швидко поширився у США, де в середині 1980 рр. виник новий субжанр – треш-метал (Thrash Metal), у рамках якого творили найвідоміші виконавці важкої музики, такі як Metallica, Megadeth, Slayer, Anthrax та інші. Конкуруючи з іншим популярним на той час субжанром в США глем-металом (Glam Metal), відбувся перший феномен конфлікту всередині важкої музики, де один із субжанрів здобув час ефірів на радіо та телебаченні, а інший намагався повернути жанр в андеграунд, з чого розпочався перехід до наступного етапу.
- Екстремальний, у якому на основі кризи метал-музики проаналізовано її атомізацію та розпорошення на багато нових субжанрів, кожен з яких намагався у той чи інший спосіб шокувати слухачів, головним чином це були започаткований на хвилі занепаду треш-металу — американський дез-метал (Death Metal) і норвезький блек-метал. Хронологічно, це кінець 1980 — початок 1990 рр.
