Рибчинський Н. О. Городища ІХ – Х ст. між Карпатами та Прип’яттю.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0825U000664

Облікова картка дисертації

0825U000664.pdf

Здобувач

Спеціальність

  • 032 - Історія та археологія

19-03-2025

Спеціалізована вчена рада

PhD 7670

Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

Дисертацію присвячено городищам ІХ–Х ст., локалізованим внаслідок багаторічних археологічних обстежень і розкопок між горами Карпатами та рікою Прип’ять. Головну увагу зосереджено на їхній площі, конфігурації оборонного периметру та рельєфі, на якому вони розташовані. Детальне вивчення цих параметрів у поєднанні з аналізом фортифікаційних конструкцій і забудови внутрішніх майданів дало змогу визначити особливості виникнення і розвитку укріплених поселень, а також окреслити просторово-територіальні мережі, що визначили племена у досліджуваному регіоні. Детально опрацьовано наявну історіографію з тематики городищ кінця І тисячоліття н.е. та охарактеризовано історію дослідження цих пам’яток. У результаті виокремлено основні етапи цих студій, які розпочались ще у середині ХІХ ст. та були пов’язані із суспільно-політичними віхами у межах досліджуваної території: 1) середина ХІХ ст. — 1918 р. — Імперський період (у складі Австрійської і Російської імперій); 2) 1918–1939 рр. — міжвоєнний період, у складі Другої Речі Посполитої та УСРР (УРСР); 3) 1939–1991 рр. — радянський період; 4) 1991 р. — до сьогодні — період української незалежності. У результаті дослідження виокремлено 329 фортець ІХ–Х ст., які і лягли в основу дисертації. Варто відзначити, що, окрім загальноісторичних та археологічних методів дослідження, використано метод 3D-моделювання та графічної реконструкції. На основі широкого корпусу археологічних джерел та літератури складено детальний каталог городищ. На основі аналізу просторових критеріїв (рельєфу, площі, конфігурації оборонних периметрів) проведено статистичний аналіз. На основі окреслених даних виділено чотири типи городищ. До першого із них зараховано фортеці з округлою, овальною і півкруглою організацією оборонного периметру. До другого — городища з трикутною організацією фортифікацій. До третього типу увійшли фортеці, що мають один або більше прямих кутів при конфігурації фортифікацій. До четвертого типу зараховано найбільші за площею городища із складною системою оборони — кількома внутрішнми майданами і локалізацією на рельєфах різного типу. Окремо розглянуто конструкції оборонних ліній на 32-х городищах. На основі цього було виділено типові оборонні стіни, що споруджувались з дерева. Найпростішою захисною конструкцією були гостроколи (частоколи). Ще одним типом оборонних стін, що побутували в епоху раннього середньовіччя на теренах між Карпатами та Прип’яттю, відзначено каркасно-стовпові стіни. До третього типу зараховано оборонні стіни з окремими городнями. Це прямокутник, складений з колод чи дилів (грубих дощок) у зруб. На основі функціональних критеріїв (конструкцій фортифікацій, внутрішньої забудови та решток громадських споруд) встановлено функціональне призначення городищ, що дозволило вибудувати трирівневу полісну структуру.

Читати повністю

Публікації

1. Рибчинський Н.-М. Роль гостроколів у системі оборони ранньосередньовічних городищ басейну ріки Горинь (на прикладі городищ Грушвиця та Жорнів). Актуальні питання у сучасній науці. Вип. 2. 2024. С. 923– 931.

2. Рибчинський Н. Городища ІХ–Х століть між Віслою і Тетеревом: класифікація за археологічними матеріалами. Вісник науки та освіти. Вип. 2. 2024. С. 1664–1677.

3. Рибчинський Н.-М. Ранньосередньовічне городище Ломачинці на Буковині: оборонний устрій та функціональна роль в системі заселення регіону. Актуальні питання у сучасній науці. Вип. 4. 2024. С. 1271–1279.

4. Рибчинський Н.-М. О. Виникнення ранньослов’янських городищ в українському Прикарпатті. Археологічні дослідження в Україні: здобутки і перспективи. Збірник матеріалів V Всеукраїнської студентської археологічної конференції. Кам’янець-Подільський, 2016. С. 60–63.

5. Рибчинський Н.-М. О. До питання про фортифікації слов’янського Пліснеська. Тези доповідей. Конференція «Феномен Європи: від традиційного до сучасного» 11.11.2017. Львів, 2017. С. 20–26.

6. Рибчинський Н.-М. О. До питання реконструкції оборонної лінії №5 (вал №4) Пліснеського городища. Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 71-ї Міжнародної конфереції молодих учених. Харків, 2018. С. 15–16.

7. Рибчинський Н.-М. О. Гіпотетична реконструкція лінії захисту №3 (валу №6) Пліснеського городища. Археологічні дослідження в Україні: здобутки і перспективи: збірник матеріалів VII Всеукраїнської студентської археологічної конференції. Кам’янець-Подільський, 2018. С. 219–223.

8. Рибчинський Н.-М. О. Зброя дального бою з Пліснеського городища (дослідження 2017–2018 років). IV Міжнародна науково-практична конференція до 80-річчя від дня народження Михайла Рожка «Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Карпат. Проблеми їх збереження та використання». Львів, 2019. С. 29–31.

9. Рибчинський Н.-М. О. Історія дослідження городищ кінця І тисячоліття на Волині. ІХ Всеукраїнська студентська археологічна конференція. Кам’янець-Подільський, 2020. С. 113–115

10. Рибчинський Н.-М. О. Графічна реконструкція оборонного валу слов’янського городища ІІІ у місті Коростень (за археологічними даними). Сучасні проблеми дослідження, збереження та реставрації фортифікацій. Вип 14. Львів, 2021. С. 132–142.

11. Рибчинський Н.-М. О. Городища ІХ–Х ст. у межиріччі Вісли і Тетерева: статистичний аналіз. Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 74-ї Міжнародної конференції молодих учених. Харків, 2021. С. 13–14.

12. Рибчинський Н.-М. О. Типологія городищ ІХ–Х ст. між Віслою і Тетерівом. Тези доповідей. Конфереція «Археологія: проблеми та перспективи». Київ, 2021.

13. Рибчинський Н.-М. О. Гіпотетична реконструкція північно-східного відтинку оборонного валу другого майданчика городища Жорнів на Рівненщині. Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Карпат: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції до 50-ліття експедиції в Тустані. Львів, 2021. С. 27–29.

14. Рибчинський Н.-М. О. До питання про розвиток городищ ІХ–Х століття між Віслою і Тетеревом. Шевченківська весна – 2021. Секція «Історія». Матеріали ХІХ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Київ, 2021. С. 21–25.

15. Рибчинський Н.-М.О. Типологія городищ ІХ–Х ст. між Віслою і Тетеревом. Археологічні студії: здобутки та перспективи. Київ, 2021. С. 78–83.

16. Рак Т. О., Рибчинський Н.-М. О. Зіставлення можливостей метальної зброї (сулиць) та конструктивних особливостей оборонного валу №5 Пліснеського городища. Друга всеукраїнська науково-практична конференція «Зброярня: історія розвитку озброєння та військової техніки». Збірник тез доповідей. Львів, 2021. С. 15–17.

17. Миська Р. Г., Рибчинський Н.-М. О. Використання заходів живої історії для популяризації історичної спадщини: досвід заповідника «Тустань». Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Управління археологічною спадщиною та музейні практики». Залізці, 2023. С. 56–58.

18. Филипчук А., Рибчинський Н.-М. О. Деякі спостереження над системою захисту давнього Пліснеська (у світлі останніх археологічних досліджень). Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць. Львів, 2018. С. 220–227.

19. Rybchynskyi N.-M. The system of defense of slavs settlements in Plisnesko, Halych and Stilsko. Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications. Num. 9. Chelm; Lviv, 2017. P. 233–240.

Читати повністю

Схожі дисертації

0825U000583

Кахерський Юрій Віталійович

Життєвий шлях і наукова діяльність Юрія Анатолійовича Пінчука (1937–2012)

0825U000586

Косаченко Владислав Сергійович

Театральні заклади Чернігова у ХХ–ХХІ ст.

0825U000399

Мельник Роман Станіславович

Функціонування терміну «Галичина» у публічній сфері Львова: за матеріалами газети «Діло» (1923-1939 рр.).

0825U000401

Папа Ірина Юріївна

Система уявлень про Росію, Україну та Польщу в данських тревелогах початку XVIII століття.

0825U000333

Ситник Данііл Олегович

Українська допоміжна поліція міста Києва: формування, склад, діяльність (1941–1945)