Rybchynskyi N. The hillforts of the 9th – 10th centuries between Carpathian Mountains and Pripyat River.

Українська версія

Thesis for the degree of Doctor of Philosophy (PhD)

State registration number

0825U000664

Applicant for

Specialization

  • 032 - Історія та археологія

19-03-2025

Specialized Academic Board

PhD 7670

Ivan Franko National University of Lviv

Essay

This dissertation focuses on hillforts (gorodishcha) dating back to the 9th-10th centuries, discovered through extensive archaeological surveys and excavations conducted between the Carpathian Mountains and the Pripyat River. The primary focus is on their area, the configuration of their defensive perimeters, and the relief upon which they are situated. A detailed study of these parameters, combined with an analysis of fortification structures and internal settlements, has enabled us to determine the specific features of the emergence and development of fortified settlements, as well as to outline the spatial-territorial networks that defined the tribes in the studied region. The existing historiography on the subject of fortified settlements from the late 1st millennium AD has been thoroughly analyzed, and the history of research into these monuments has been characterized. As a result, the main stages of these studies, which began in the mid-19th century and were linked to socio-political milestones within the studied territory, have been identified: 1) mid-19th century – 1918 – Imperial period (within the Austrian and Russian Empires); 2) 1918–1939 – interwar period, within the Second Polish Republic and the Ukrainian SSR (USSR); 3) 1939–1991 – Soviet period; 4) 1991 – present – period of Ukrainian independence. As a result of the research, 329 fortresses from the 9th-10th centuries were identified and formed the basis of the dissertation. It is worth noting that, in addition to general historical and archaeological research methods, the method of 3D modeling and graphic reconstruction was used. Based on a wide corpus of archaeological sources and literature, a detailed catalog of fortified settlements was compiled. Based on the analysis of spatial criteria (relief, area, configuration of defensive perimeters), a statistical analysis was conducted. Based on the data obtained, four types of fortified settlements were identified. The first includes fortresses with a round, oval, and semicircular organization of the defensive perimeter. The second includes fortified settlements with a triangular organization of fortifications. The third type includes fortresses that have one or more right angles in the configuration of fortifications. The fourth type includes the largest fortified settlements with a complex defense system – several internal courtyards and localization on various types of relief. Defensive line constructions at 32 fortified settlements were examined separately. Based on this, typical defensive walls constructed of wood were identified. The simplest protective structure was a palisade. Another type of defensive wall that existed in the early Middle Ages in the territories between the Carpathians and the Pripyat was the frame-post wall. The third type includes defensive walls with individual wooden structures. This is a rectangle made of logs or planks (thick boards) in a log cabin. Based on functional criteria (fortification constructions, internal settlements, and remnants of public buildings), the functional purpose of the fortified settlements was established, which made it possible to construct a three-level polis structure.

Research papers

1. Рибчинський Н.-М. Роль гостроколів у системі оборони ранньосередньовічних городищ басейну ріки Горинь (на прикладі городищ Грушвиця та Жорнів). Актуальні питання у сучасній науці. Вип. 2. 2024. С. 923– 931.

2. Рибчинський Н. Городища ІХ–Х століть між Віслою і Тетеревом: класифікація за археологічними матеріалами. Вісник науки та освіти. Вип. 2. 2024. С. 1664–1677.

3. Рибчинський Н.-М. Ранньосередньовічне городище Ломачинці на Буковині: оборонний устрій та функціональна роль в системі заселення регіону. Актуальні питання у сучасній науці. Вип. 4. 2024. С. 1271–1279.

4. Рибчинський Н.-М. О. Виникнення ранньослов’янських городищ в українському Прикарпатті. Археологічні дослідження в Україні: здобутки і перспективи. Збірник матеріалів V Всеукраїнської студентської археологічної конференції. Кам’янець-Подільський, 2016. С. 60–63.

5. Рибчинський Н.-М. О. До питання про фортифікації слов’янського Пліснеська. Тези доповідей. Конференція «Феномен Європи: від традиційного до сучасного» 11.11.2017. Львів, 2017. С. 20–26.

6. Рибчинський Н.-М. О. До питання реконструкції оборонної лінії №5 (вал №4) Пліснеського городища. Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 71-ї Міжнародної конфереції молодих учених. Харків, 2018. С. 15–16.

7. Рибчинський Н.-М. О. Гіпотетична реконструкція лінії захисту №3 (валу №6) Пліснеського городища. Археологічні дослідження в Україні: здобутки і перспективи: збірник матеріалів VII Всеукраїнської студентської археологічної конференції. Кам’янець-Подільський, 2018. С. 219–223.

8. Рибчинський Н.-М. О. Зброя дального бою з Пліснеського городища (дослідження 2017–2018 років). IV Міжнародна науково-практична конференція до 80-річчя від дня народження Михайла Рожка «Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Карпат. Проблеми їх збереження та використання». Львів, 2019. С. 29–31.

9. Рибчинський Н.-М. О. Історія дослідження городищ кінця І тисячоліття на Волині. ІХ Всеукраїнська студентська археологічна конференція. Кам’янець-Подільський, 2020. С. 113–115

10. Рибчинський Н.-М. О. Графічна реконструкція оборонного валу слов’янського городища ІІІ у місті Коростень (за археологічними даними). Сучасні проблеми дослідження, збереження та реставрації фортифікацій. Вип 14. Львів, 2021. С. 132–142.

11. Рибчинський Н.-М. О. Городища ІХ–Х ст. у межиріччі Вісли і Тетерева: статистичний аналіз. Каразінські читання (історичні науки). Тези доповідей 74-ї Міжнародної конференції молодих учених. Харків, 2021. С. 13–14.

12. Рибчинський Н.-М. О. Типологія городищ ІХ–Х ст. між Віслою і Тетерівом. Тези доповідей. Конфереція «Археологія: проблеми та перспективи». Київ, 2021.

13. Рибчинський Н.-М. О. Гіпотетична реконструкція північно-східного відтинку оборонного валу другого майданчика городища Жорнів на Рівненщині. Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Карпат: матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції до 50-ліття експедиції в Тустані. Львів, 2021. С. 27–29.

14. Рибчинський Н.-М. О. До питання про розвиток городищ ІХ–Х століття між Віслою і Тетеревом. Шевченківська весна – 2021. Секція «Історія». Матеріали ХІХ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Київ, 2021. С. 21–25.

15. Рибчинський Н.-М.О. Типологія городищ ІХ–Х ст. між Віслою і Тетеревом. Археологічні студії: здобутки та перспективи. Київ, 2021. С. 78–83.

16. Рак Т. О., Рибчинський Н.-М. О. Зіставлення можливостей метальної зброї (сулиць) та конструктивних особливостей оборонного валу №5 Пліснеського городища. Друга всеукраїнська науково-практична конференція «Зброярня: історія розвитку озброєння та військової техніки». Збірник тез доповідей. Львів, 2021. С. 15–17.

17. Миська Р. Г., Рибчинський Н.-М. О. Використання заходів живої історії для популяризації історичної спадщини: досвід заповідника «Тустань». Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Управління археологічною спадщиною та музейні практики». Залізці, 2023. С. 56–58.

18. Филипчук А., Рибчинський Н.-М. О. Деякі спостереження над системою захисту давнього Пліснеська (у світлі останніх археологічних досліджень). Пліснеські старожитності. Збірник наукових праць. Львів, 2018. С. 220–227.

19. Rybchynskyi N.-M. The system of defense of slavs settlements in Plisnesko, Halych and Stilsko. Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications. Num. 9. Chelm; Lviv, 2017. P. 233–240.

Similar theses