У першому розділі дисертаційної роботи проводиться аналіз проблеми та складових соціальної безпеки. Проведено огляд літературних джерел, та виявлено, що рівень добробуту населення являється одним з ключових складових соціальної безпеки.
У другому розділі дисертаційної роботи приводиться аналіз математичного інструмента оцінювання безпекового рівня. Другий розділ дисертаційної роботи складається з п’яти підрозділів. У першому підрозділі детально розглянуто основні поняття теорії нечітких множин. Оскільки в даному дисертаційному дослідженні для математичного моделювання використано програмне забезпечення Matlab, то у другому підрозділі дисертаційної роботи розглянуто основні функції належності, які доступні у додатку Fuzzy LogicDesigner (FLD) програмного забезпечення Matlab. В даному підрозділі подається як графічне представлення так і аналітичний вигляд відповідних функцій належності.
У третьому підрозділі другого розділу дисертаційної роботи розглянуто основні операції над нечіткими множинами. Для більш наочності відповідні операції над нечіткими множинами подаються і в графічному представленні.
У четвертому підрозділі другого розділу дисертаційної роботи розглянуто основні етапи нечіткого логічного виводу. У випадку етапу дефазифікації відповідні методи дефазифікації подані як в графічному так і в аналітичному вигляді.
У п’ятому підрозділі другого розділу дисертаційної роботи розглянуто основні алгоритми нечіткого логічного виводу. Для більшої наочності етапи нечіткого логічного виводу для кожної з розглянутих алгоритмів подано і в графічному вигляді.
Третій розділ дисертаційного дослідження складається з чотирьох підрозділів. У кожному підрозділів детально описано метод і алгоритм побудови нечіткого логічного виводу для визначення рівня відповідного аспекту добробуту населення.
У першому підрозділі третього розділу детально описано алгоритм побудови структури FIS-дерева для визначення рівня економічного добробуту населення України у порівнянні з країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку. Побудоване FIS-дерево складається з 4 систем нечіткого виводу (СНВ), а саме з СНВ «Дохід» (чисте багатство домогосподарств та дохід на душу населення), з СНВ «Житло»(кількість кімнат на одну особу, витрати на житло та житло з базовими зручностями) та з СНВ «Робота» (зайнятість населення та рівень довготривалого безробіття). Вихідні дані даних СНВ слугують вхідними даними для наступного СНВ «Економічні індикаторі» на виході якого отримуємо рівень економічного добробуту населення України у порівнянні з країнами-членам ОЕСР.
У другому підрозділі третього розділу детально описано алгоритм побудови структури FIS-дерева для визначення рівня соціального добробуту населення України у порівнянні з країнами-членами Організації економічного співробітництва та розвитку. Побудоване FIS-дерево складається з 9 СНВ, а саме з СНВ «Освіта» (рівень освіти населення, навички студентів та очікувана тривалість навчання), з СНВ «Здоров'я» (очікувана тривалість життя, самооцінка здоров’я – відсоток людей, які оцінили своє здоров’я як „хороше” або „дуже хороше”), з СНВ «Безпека» (умисне вбивствона 100 тис. осіб. та «наскільки безпечно люди почуваються, гуляючи наодинці вночі»). Наступні СНВ («Громада», «Участь у суспільному житті» та « Задоволеність життям») мають простішу структуру, ніж ті, що були розглянуті раніше. Дані СНВ складаються з одного вхідного показника, відповідно: «Відсоток людей, які мають родичів і знайомих, до кого можуть звернутися в разі потреби», «Явка на останніх виборах», «Задоволеність життям». В даному підрозділі запропоновано наступне групування вищезазначених індикаторів: СНВ «Базові потреби для життя» (складається з СНВ «Освіта», «Здоров’я» та «Безпека») та СНВ «Громадські та соціальні зв’язки» (складається з СНВ «Громада», «Участь у суспільному житті» та «Задоволеність життям»). Вихідні дані даних СНВ слугують вхідними даними для наступної СНВ «Соціальні індикаторі» на виході якого отримуємо рівень соціального добробуту населення України у порівнянні з країнами-членам ОЕСР.
У третьому підрозділі третього розділу описано алгоритм побудови системи нечіткого виводу, яка оцінює екологічний добробут України у порівнянні з країнами-членами ОЕСР. В подальшому дана система нечіткого виводу також буде елементом FIS-дерева, та виступатиме вхідним параметром для останньої СНВ, яка розглянута в даному дослідженні.
У четвертому підрозділі третього розділу побудовано структуру FIS-дерева, яка складається з усіх вищезгаданих СНВ та містить нову систему нечіткого виводу, яка оцінює добробут населення України у порівнянні з країнами-членами ОЕСР. Загалом побудована модель складається з 15 СНВ та з 307 нечітких логічних правил. На виході за допомогою побудованої моделі отримуємо рівень добробуту населення України у порівнянні з країнами-членами ОЕСР.
