Дін Б. -. Семантичні функції жіночих образів у драматургії китайської опери

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей трактування, виконання і семантичного різнобарв’я жіночих ролей у китайській традиційній опері, зокрема в найпопулярніших у країні Пекінській опері та опері Юе, у проєвропейських операх композиторів Піднебесної другої половини ХХ — початку ХХІ ст., а також особливостям виконання жінками чоловічих ролей в опері Ює. Актуальність теми зумовлена широкою популярністю китайського традиційного і сучасного оперного мистецтва не лише на батьківщині, а й в усьому світі, появою численних зразків у жанрах традиційної і проєвропейської опер, де саме жіночі персонажі відіграють провідне значення в драматургії таких творів, і, водночас, недостатньою увагою дослідників до аналізу семантичних функцій і значення жіночих амплуа в цій важливій для Китаю і світу царині музичного мистецтва. Об’єктом дослідження є китайське традиційне і сучасне оперне мистецтво. Предметом — специфіка семантичних функцій жіночих амплуа в драматургії китайських традиційних і проєврпейських опер ХІХ — початку ХХІ ст. Метою дослідження є виявлення і узагальнення семантичних особливостей жіночих персонажів у китайських традиційних та сучасних проєвропейських операх. У дисертації вперше в українському музикознавстві: - розкрито багатогранність амплуа/підамплуа та образів героїнь у традиційних і сучасних проєвропейських китайських операх; - простежена майже двовікова еволюція зростання акторської майстерності акторів-чоловіків –– виконавців жіночих ролей у традиційних операх; - проаналізована еволюція опери Юе і охарактеризований її нинішній стан; - виявлено особливості сприйняття глядачами виконання чоловічих амплуа актрисами опери Юе; - зроблений літературно-музикознавчий аналіз опер «Мулань Псалом» Гуань Ся і «Схід сонця» Цзінь Сяна, надана образно-семантична характеристика головних героїнь цих творів; - здійснений корпоративний аналіз різних сценічних версій цих опер. - співставленні два сценічні образи жінок в операх «Жаль за минулим» Ши Гуаннаня і «Схід сонця» Цзінь Сяна і акцентовані характерні риси, що об’єднують ці два такі несхожі персонажі. Набуло подальшого розвитку дослідження еволюції китайського оперного мистецтва ХІХ – початку ХХІ ст. у контексті зростання провідної ролі жіночих персонажів у традиційних музично-театральних жанрах (Пекінська опера та опера Юе) і проєвропейських творах композиторів Піднебесної. Удосконалено уявлення про напрями успадкування історико-культурних і музичних традицій у сценічному втіленні жіночих образів на оперних сценах Китаю. Уточнено значення семантики сценічного одягу, взуття, зачіски, низки аксесуарів, рухів у більш глибокому розумінні і трактуванні змісту сюжетів і конкретних дій в традиційних оперних виставах.