У дисертаційній роботі вирішено актуальне науково-прикладне завдання — наукове обґрунтування теоретичних засад і розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів протидії економічним загрозам у сфері логістичного забезпечення сил безпеки України.
Встановлено, що в сучасних умовах економічна злочинність набула організованих форм, а «тіньова економіка» негативно впливає не лише на національну економіку, а й на загальний стан національної безпеки. Ефективна протидія потребує розширення спектру застосовуваних заходів: переходу від розкриття дрібних злочинів до вирішення системних проблем — корупції в органах влади, організованої злочинності та окремих видів економічних правопорушень, що мають суспільну підтримку.
Доведено системоутворюючу роль публічного управління у протидії економічним загрозам: воно забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічної безпеки, координацію діяльності суб'єктів економічної системи, взаємодію органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних структур і суб'єктів господарювання. Сучасні загрози у сфері логістичного забезпечення сил безпеки мають комплексний характер і охоплюють правові, інформаційні та організаційні аспекти, нейтралізація яких потребує вдосконалення відповідних механізмів публічного управління.
Обґрунтовано три основні організаційно-правові напрями протидії економічним загрозам: (1) правовий превентивний та виховний вплив; (2) застосування кримінально-правових заходів відповідно до чинного законодавства; (3) спеціальне запобігання злочинності — профілактика та припинення розпочатої протиправної діяльності. Реалізація цих заходів безпосередньо впливає на здатність системи логістичного забезпечення задовольняти потреби сил безпеки та сприяє своєчасному усуненню криміногенних факторів.
Визначено ключову роль інформаційних технологій у формуванні єдиного інформаційного простору профілактики економічної злочинності. Запропоновано трирівневу інформаційно-аналітичну систему: на центральному рівні — функціонування відповідних баз даних; на регіональному — розподілена мережа спеціалізованих центрів при координаційних установах; на місцевому — проведення профілактичних та оперативних заходів. Інформаційні ресурси системи профілактики формуються як у державному, так і в недержавному секторах, охоплюючи органи влади, правоохоронні органи, підприємства, наукові та громадські структури.
Розроблено організаційний механізм, спрямований на оптимізацію структур правоохоронних органів, координацію протидії економічній злочинності на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях, а також нормативне врегулювання обміну інформацією та використання баз даних.
Обґрунтовано превентивне значення стандартизації у сфері логістичного забезпечення. Стандартизація в системі НАТО є процесом формування уніфікованих вимог, норм і процедур, що забезпечують взаємосумісність збройних сил держав-членів. Україна впроваджує стандарти НАТО на добровільній основі. Впровадження цих стандартів дозволить зменшити ризики корупційних зловживань завдяки забезпеченню прозорості, контролю та відповідальності на всіх етапах логістичних процесів.
З'ясовано, що методологічною основою підвищення ефективності протидії є запровадження інноваційних підходів у публічному управлінні: цифрових платформ інтегрованого управління логістикою, ризик-орієнтованого підходу, аналітики великих даних, розвитку міжвідомчої координації, удосконалення механізмів публічних закупівель, фінансового контролю та аудиту, формування сучасного кадрового потенціалу. Реалізація цих напрямів сприятиме підвищенню прозорості, економічної стійкості та ефективності логістичного забезпечення сил безпеки України і зміцненню національної безпеки держави в умовах сучасних викликів.
Ключові слова: публічне управління, економічні загрози, механізми державного управління, логістичне забезпечення, логістика, сили безпеки, сектор безпеки і оборони України, правоохоронні органи, економічна злочинність, забезпечення безпеки, кризові ситуації.
