У дисертаційній роботі на основі сучасних методів наукового пізнання досліджено теоретико-правові аспекти механізму реалізації принципу верховенства права; етапи становлення наукових уявлень про верховенство права, що безпосередньо впливають на сприйняття механізму його реалізації; визначено та виокремлено підходи до розуміння принципу верховенства права; з’ясовано елементний склад механізму його реалізації; обґрунтовано шляхи підвищення ефективності механізму реалізації принципу верховенства права.
В умовах реформування суспільних відносин та реалізації курсу України на євроінтеграцію, суттєвого значення набувають проблеми нормативного закріплення та реалізації принципу верховенства права як основи формування демократичної правової держави. Впровадження зазначеного принципу у суспільну та державну практику потребує формування солідної наукової основи розуміння генези принципу верховенства права, обґрунтування його сутності та природи на доктринальному рівні, з’ясування механізму реалізації цього принципу та шляхів підвищення його ефективності у сучасних умовах.
Метою даного дисертаційного дослідження є комплексний аналіз поняття, сутності та змісту механізму реалізації принципу верховенства права, обґрунтування шляхів підвищення його ефективності.
Емпіричну базу дисертації становлять доктринальні джерела-монографії, дисертаційні роботи, статті у фахових наукових виданнях з різних галузей права, тези доповідей та матеріали наукових конференцій, нормативно-правові акти та судові рішення національних судів та ЄСПЛ.
Дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексних досліджень теоретико-методологічних проблем механізму реалізації принципу верховенства права.
У дисертації розкрито генезу становлення уявлень про принцип верховенства права у політико-правовій думці як доктринальну основу характеристики механізму його реалізації. Простежено еволюцію ідей від античних філософів до сучасних доктрин, визначено внесок Аристотеля, Гроція, Монтеск’є, Канта, Дайсі та інших мислителів у формування верховенства права та шляхи його реалізації. Узагальнено основні етапи розвитку концепції – від філософського осмислення сутності верховенства права до нормативного закріплення досліджуваного принципу в конституційних системах демократичних держав.
З’ясовано зміст принципу верховенства права як універсальної правової категорії, що поєднує соціально-філософські й юридичні аспекти – справедливість, свободу, гуманізм, рівність, моральність і зв’язаність державної влади правом, що обумовлює вплив на формування механізму його реалізації. Визначено методологічну основу дослідження – механізм реалізації принципу верховенства права як сучасний плюралістичний підхід, який поєднує філософські, загальнонаукові та спеціально-правові методи. Підкреслено особливу роль філософії права та антропологічного підходу для встановлення сутності механізму реалізації принципу верховенства права як засобу забезпечення прав і свобод людини. Окрему увагу приділено з’ясуванню ролі аксіологічного, системного та діяльнісного підходів у дослідженні механізму реалізації принципу верховенства права, що забезпечило його характеристику не лише як юридичної категорії, а і як соціокультурного феномена, що відображає ціннісну природу права.
Досліджено теоретико-правову сутність і структуру механізму реалізації принципу верховенства права як ключової засади функціонування правової держави. Наголошено, що механізм реалізації цього принципу являє собою системно впорядкований комплекс правових, інституційних і процедурних засобів, спрямованих на практичне втілення ідеї панування права у діяльності органів державної влади, посадових осіб і громадян.
Проаналізовано співвідношення механізму реалізації принципу верховенства права з механізмом правового регулювання, здійснено узагальнення наукових підходів до визначення його структури (широкого і вузького). Обґрунтовано доцільність застосування вузького підходу, який дозволяє виокремити три основні блоки правових засобів – нормативні, правозастосовні та автономні. На основі проведеного аналізу сформовано широку модель механізму реалізації принципу верховенства права, що включає п’ять взаємопов’язаних складових: нормативну, інституційну, суб’єктну, гарантійну та відповідальну.
Розкрито зміст кожного елементу механізму: нормативна складова визначає законодавче закріплення принципу верховенства права; інституційна – охоплює органи та установи, які забезпечують його втілення; суб’єктна – характеризує рівень правосвідомості та правової культури учасників правовідносин; гарантійна – забезпечує наявність ефективних процедур захисту прав і свобод; відповідальна – реалізує юридичну відповідальність держави й посадових осіб за порушення досліджуваного принципу.
